Методичні рекомендації

Методичні рекомендації
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Кафедра дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін

 (рекомендації щодо вивчення хімії  у 2014-2015 навчальному році)

В Національній доктрині розвитку освіти та новому Державному стандарті зазначено, що в Україні повинен забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти шляхом оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень

[13].

Новий Державний стандарт 2011 року ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно-зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей.

Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:

•    забезпечує створення єдиного освітнього простору;

•    посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

•    забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

•    приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

•    створює умови для диференційованого навчання тощо.

Метою освітньої  галузі  “Природознавство” є  формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Загальноприродничий компонент  забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній; пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами; формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на 2011-2015 роки» від 13.04.2011 № 561, Наказу МОН України «Про проведення моніторингових досліджень стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу» № 1064 від 02.10.2012 у 2014-2015 н.р.  з метою створення умов для оновлення змісту освіти та впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів сучасних, якісних  навчальних посібників та підручників продовжується робота вчителів у творчих групах:

·        Розробка профільних курсів з  хімії у рамках проекту  «Школа сучасних знань»;

·        Науково-методичне забезпечення якісної хімічної освіти. «Моніторинг якості освіти: рівнева загальноосвітня підготовка з хімії»;

·        Вивчення якості підручників інтегрованого пропедевтичного курсу «Природознавство. 5 клас» Автори Ярошенко О.Г. Бойко В.М.»; «Природознавство. 5 клас» Автори , Т.В. Коршевнюк, В.І.Баштовий»

Організація навчання хімії в 2014-2015 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»,

Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7 – 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. –  К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).

10 – 11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою  на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також  для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів  можуть використовуватися резервні години.

Навчальними планами передбачено час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів, які учитель може обирати відповідно до особливостей та умов роботи  загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів, використовуючи збірники:

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. –Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл. Дубковецька Г.М.). – Тернопіль: Мандрівець, 2010 (збірник наказів МОН молоді та спорту України № 28-29-30 2012 року).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором(факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм  можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

   

Особливості змісту навчальних програм з хімії для профільної школи.

Програми з хімії різних рівнів різняться обсягом і глибиною відтворення навчальної інформації, хоча в усіх програмах послідовно розкриваються основні змістові лінії хімічної компоненти державного освітнього стандарту. Державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів передбачено  не лише засвоєння  хімічних понять, законів, теорій, а й осмислене використання знань учнями, формулювання ними  оцінних суджень, виявлення  власного ставлення  у різних життєвих ситуаціях.

На рівні стандарту  в 10 класі вивчають металічні й неметалічні елементи і їхні сполуки, в 11 класі – органічні речовини. Матеріал подається на нижчому рівні узагальнення, з урахуванням його доступності для учнів – майбутніх гуманітаріїв. Посилено прикладний характер хімічних знань завдяки ознайомленню з впливом хімічних сполук, у тому числі алкоголю й нітратів, на здоров’я, хімічним складом харчових продуктів, видами палива, побутовими хімікатами, мийною дією мила, будівельними матеріалами тощо.

Навчання хімії на академічному рівні має забезпечити загальноосвітню  підготовку з хімії, необхідну для продовження навчання за спеціальностями, суміжними з хімією. Зміст програми академічного рівня поділяється на  три розділи, що присвячені хімії елементів (10 клас),  органічній хімії та узагальненню органічної хімії та узагальненню знань щодо соціальної ролі і значення хімії. Передбачено ширше використання міжпредметних зв’язків залежно від профілю, наприклад, фізичного чи технологічного.

 До програми профільного рівня увійшли курси з основ неорганічної (10 клас), органічної та загальної хімії (11 клас). Вивчення хімії на профільному рівні дає змогу, з одного боку, посилити фундаменталізацію, системність, інтегративність і функціональність теоретичних знань, а з іншого, – посилити увагу до прикладного боку змісту, його методологічної і практичної спрямованості. Належна увага приділяється висвітленню методів наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних та експериментальних досліджень.

Поглиблене вивчення  хімії покликане забезпечити  допрофесійну підготовку випускників, які бажають у майбутньому набути спеціальність, пов’язану з використанням хімічних знань. Це передбачає орієнтацію учнів на відповідні професії, у том числі на інженерні й робітничі професії хімічного та споріднених виробництв, наприклад сталевар, горновий, оператор, апаратник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фармацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо. Саме тому особливістю   навчання хімії є не лише поглиблена теоретична й експериментальна підготовка, а й обов’язкове проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти (залежно від регіону).

Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення хімії в основній (табл. 1) та старшій (табл. 2) школах:

Таблиця 1

7 клас	8 клас	8 клас (поглиблене вивчення хімії)	9 клас	9 клас (спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)	9 клас (поглиблене вивчення хімії)
1	2	4	2	1,5*	4

Таблиця 2

10 клас			11 клас
стандарт рівень	академічний рівень	профільний рівень	рівень стандарту	академічний рівень	профільний рівень
1	1	4	1	2	6

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Оскільки навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової (лист МОН від  29.04.11№1/9-325) рекомендуємо в 10 класах академічного рівня виділити на вивчення хімії 2 години, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми академічного рівня.

У класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів, за наявності годин варіативної частини, рекомендуємо у 10 - 11 класах вивчати хімію на академічному рівні, що має бути відображено у пояснювальній записці до робочого навчального плану.

Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять. 

  Збільшення частки самостійності учнів у здобуванні знань, залучення додаткових джерел інформації є неодмінними умовами поглибленого вивчення хімії. Методичній підготовці вчителів до викладання поглибленого курсу хімії сприятимуть публікації в журналі «Біологія і хімія в сучасній школі», зокрема в рубриці «Профільна школа».

  Разом із профільним навчанням учнів у старшій школі, допрофільною підготовкою в основній школі модернізація загальної середньої освіти,  спрямована на підвищення її якості, передбачає і зміни в підсумковому оцінюванні навчальних досягнень учнів, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у тестовій формі. безумовно, успіх тестування значною мірою залежить від ретельної попередньої роботи. З цією метою кожен рік в Запорізькому національному університеті проводиться пробне тестування в рамках підготовки до ЗНО. За результатами виконання пробного тесту, учні здатні впоратися із завданнями на використання знань у стандартних ситуаціях, проте навіть незначний відступ від них спричиняє значні труднощі.

Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності.

З цією метою пропонуємо для використання вітчизняний сайт ХІМПРОМ (http://himprom.ua). Хімпром – перший український хімічний портал, на якому і вчителі, і учні зможуть одержати інформацію про вплив хімії на всі сфери діяльності людини: від сільського господарства до вуглецевих нанотрубок, від складу продуктів харчування до найсучасніших досягнень науки у створенні нових лікарських препаратів для боротьби з онкозахворюваннями тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми(модуля), з урахуванням поточних оцінок, результатів виконання різних видів робіт (практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка виставляється у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Наводимо мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік:

35 годин – 4 тематичні; 70 годин – 6 тематичних; 140 годин – 8 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестрі. Контрольні роботи оформляються в  зошиті для контрольних робіт (зошиті для контрольних і практичних робіт) або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем практичних і контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється.

Зміст навчальних програм реалізується через навчальне забезпечення. Наводимо перелік рекомендовних підручників та науково-методичних посібників (сайт Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/)

Клас	Рекомендовані підручники (автори підручників та видавництво)
Основна школа
7	-           Буринська Н.М. – К.: Перун, 2007; -           Попель П.П. – К.: Академія, 2007; -           Лашевська Г.А. – К.: Ґенеза, 2007; -           Ярошенко О.Г. – К.: Станіца-Київ, 2007.
8	-           Буринська Н.М. – К.: Перун, 2008; -           Попель П.П. – К.: Академія, 2008; -           Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2008.
9	-           Буринська Н.М., Величко Л.П. – К.: Перун, 2009; -           Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія, 2009; -           Лашевська Г.А. – К.: Ґенеза, 2009; -           Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2009.
Старша профільна школа
10	Хімія(рівень стандарту, академічний) -          Ярошенко О.Г. – К. : Грамота, 2010; -          Попель П.П., Крикля Л.С. – К. : Академія, 2010.
	Хімія (профільний рівень) -           Буринська Н.М., Депутат В.М., Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н. – К. :  Педагогічна думка, 2011.
11	Хімія (рівень стандарту) -           Коваленко В.С., Ляшенко А.Х. – К. :  Довкілля-К, 2010; -           Лашевська Г.А., Лашевська А.А. – К. : Генеза, 2010; -           Якунін Я.Ю. – К. : СИЦИЯ, 2010; -           Ярошенко О.Г. – К.: Грамота, 2010
11	Хімія (академічний рівень) -       Попель П.П., Крикля Л.С. – К. : Академія, 2011; -       Величко Л.П. – К. : Освіта, 2011.
11	Хімія (профільний рівень) - Величко Л.П. – К. : Перун, 2011 - Величко Л.П., Буринська Н.М. – К.: Школяр, 2013.

Особливості проведення занять у кабінеті хімії

Звертаємо увагу, що вимоги до обладнання кабінету хімії та проведення в ньому урочної та позаурочної навчальної діяльності регламентуються пакетом оновлених нормативних документів:

1.            Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів»; затверджено наказом МОНмолодьспорту від 14.12.2012 № 1423; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р. за № 44/22576

2.            Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 332/21644.

3.            Інструктивно-методичні матеріали. «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів».

4.            Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770.

           Усі ці документи вчителі можуть знайти на офіційних веб-сайтах МОН України www.mon.gov.ua  

Звертаємо увагу на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006  № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом, здійснюються такі інструктажі:

Назва інструктажу	Час проведення	Запис про проведення
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії	Перший урок навчального року	В журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті хімії)
Інструктаж з безпеки життєдіяльності	Перед початком кожної лабораторної та практичної роботи	У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: “Інструктаж з БЖД”
Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності	У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо	У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності
Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності	У разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії)	У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Навчальною програмою з хімії передбачено використання у навчально-виховному процесі реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» діяльність з обігу прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін, дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.

З переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), використання яких потребує ліцензування, у процесі навчання хімії у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах з поглибленим вивченням хімії).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 4 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007 р. № 1203» речовини, що містять не менш як 45 % таких прекурсорів, як сульфатна кислота, та 15 % таких прекурсорів, як хлоридна кислота, підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори. Концентрація цих речовин визначається виходячи з масової частки речовини в складі суміші (розчину).

З огляду на зазначене рекомендуємо зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді їх водних розчинів з масовими частками менше 45% і 15 % відповідно та замінити дослід добування кисню з калій перманганату на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду.

У 2014-2015 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за навчальною програмою для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою  на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» в 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час, який може бути використаний для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької  діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

     Зміст природознавства для 5 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках природознавства розширюються знання учнів про різноманіття природних об'єктів, отримані в початковій школі, здійснюється систематизації знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, формування первинних уявлень про взаємозв'язок між світом живої і неживої природи, між організмами, а також між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі. Вивчення природи своєї місцевості, усвідомлення себе частиною цієї природи сприяє формуванню у школярів емоційно-ціннісного ставлення до природи. Такий зміст предмета відповідає як віковим особливостям дітей, так і екологічним вимогам сучасного життя.

Головна мета уроку природознавства – розвиток дитини. Вчитель повинен так організувати навчальний процес, щоб у дітей було бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність, яка перетворює школяра в суб’єкт, зацікавленого в навчанні і саморозвитку.

Нагадуємо, що вивчення хімії за програмою, розробленою до нового державного стандарту розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.

Нормативні документи, які потребують опрацювання вчителями:

–               Закон України «Про освіту» (від 23.05.1991 № 1060-ХІІ) http://mon.gov.ua (Про Міністерство → Нормативно-правова база)

–               Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 № 651-XIV) http://mon.gov.ua

–               Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009-2015 роки» (від 28.01.2009 № 41) http://mon.gov.ua

–               Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» (від 30.09.2010 № 927/2010) http://mon.gov.ua

–               Наказ МОНМС України «Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності» (від 22.09.2011 № 1099; зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2011 року за № 1318/20056) http://mon.gov.ua

–   Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Наказ МОНМС України 1222 від 21.08.2013 – Режим доступу: http://mon.gov.ua

–   Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Постанова від 23 листопада 2011 р. № 1392. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

–   Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «ХІМІЯ. 7-9 класи». – http://mon.gov.ua ((Про Міністерство → Навчальні програми)

–   Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН України №496, від 03.06.2008.

Література

1.       Березан О. Хімія. Тестові завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - 272с.

2.       Гладюк М.М. Готуємося  до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з хімії. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 236 с.

3.       Дехтяренко С.Г. Диференційне навчання. Розв’язування задач з хімії. Програми факультативних курсів 10-11 класи. – Вид. 2-е, виправл. і доп. – Запоріжжя. ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – 20 с. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України    (лист № 1/11 – 1356 від 04.03.2009 р.)

4.       Дехтяренко С.Г. Профільна школа:  тематичне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з хімії. 11 клас (філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний профілі): Посібник для вчителів хімії. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007. – 80 с.

5.       Дехтяренко С.Г. Профільна школа: тематичне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з хімії. 10 клас (філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний профілі (посібник для вчителів хімії). – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 100 с.

6.       Довідник учителя хімії в запитання та відповідях. / Упоряд. С.В.Василенко. – Х.: Вести: Видавництво «Ранок», 2007. – 528 с.

7.       Дубковецька Г.М. Безпечний хімічний експеримент. Методичний посібник / Г.М.Дубковецька, К.Д.Новченкова – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 16 с.

8.       Дубковецька Г.М. Кабінет хімії – творча лабораторія вчителя  та учня. Методичний посібник / Г.М.Дубковецька, К.Д.Новченкова. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 60 с.

9.       Інститут  інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: www.iitzo.gov.ua

10.   Інструктивно-методичні матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:  www.mon.gov.ua 

11.  Інформаційний збірник  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України  №28-29-30, - 2010. - С. 61-65.

12.  Конаржевський Ю.А.  Аналіз уроку. – Х.: Видавництво «Ранок», 2008. – 336 с.: іл.

13.  Лукіна Т. Моніторинг якості освіти: теорія і практика / Т. Лукіна. – К.: Шкільний світ, 2006. – 128 с.

14.  Моніторинг якості освіти: рівнева  загальноосвітня підготовка учнів з хімії.  7 клас: посібник для вчителів хімії / С.Г. Дехтяренко. – 2-е вид., виправл. та доповн. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012. – 80 с. («Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» комісією з хімії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 1 від 28.02.2012)).

15.  Моніторинг якості освіти: рівнева  загальноосвітня підготовка учнів з хімії.  8 клас.: посібник для вчителів хімії / С.Г. Дехтяренко. – 2-е вид., виправл. та доповн. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012. – 128 с. («Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» комісією з хімії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 1 від 28.02.2012)).

16.  Моніторинг якості освіти: рівнева  загальноосвітня підготовка учнів з хімії.  9 клас.: посібник для вчителів хімії / С.Г. Дехтяренко. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012. – 188 с. («Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» комісією з хімії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 1 від 28.02.2012)).

17.   Приходько В.М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу (у запитаннях і відповідях) / В.М.Приходько. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 192 с. (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 3 (87)).

18.  Титаренко Н.В. Хімія: зб. тестів для підготов. до зовнішн. незалеж. оцінювання. – 2-е вид. – К.: Генеза, 2011. – 104 с. (Схвалено для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів (лист     № 1-4/18-581 від 19.03.2008 р.)

19.   Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.: ил. – (Серия «Учебник нового века»).

20.   Хімія: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: навчально-методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2009. – 464 с.

21.   www.zhu.edu.ua/mk_school/  «Школа сучасних знань».

Старший викладач 

кафедри дидактики та методик навчання

природничо-математичних дисциплін ЗОIППО                Дехтяренко С.Г.

Професор   кафедри дидактики та методик навчання

природничо-математичних дисциплін ЗОIППО                Павленко А.І.

himia-zoippo@mail.ru

р.т.  (061)236-30-96